Зелений тариф

Відповідно до закону про електроенергетику: зелений тариф – тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний купувати електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні- і малими гідроелектростанціями), в тому числі на введених в експлуатацію пускових комплексах. Енергопостачальники зобов’язані купувати електричну енергію, у випадках, обсягах і за цінами, визначеними національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Розмір «зеленого» тарифу для мережевих станцій приватних домогосподарств введених в експлуатацію з 01.07.2015.

Сонячні електростанції:

– для наземних СЕС: 17,0-16,0-15,0 € ct / кВт * год протягом найближчих 3 років, 10% – зниження з 2020 і 2025 pp.,
-для покрівельних СЕС: 18,0 € ct / кВт * год,
-для приватних домогосподарств: 20,0 € ct / кВт * год.

Геотермальна енергія: 15,0 € ct / кВт * год
Вітрові електростанції: 10,2 € ct / кВт * год
Гідроелектростанції: 17,5, 14,0 і 10,5 € ct / кВт * год для мікро-, міні- і малих ГЕС відповідно)

ВНЕСЕНІ ЗМІНИ !!!

НКРЕКП ввела в дію нові «зелені» тарифи на електрику для приватних господарств.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних (НКРЕКП) послуг постановою від 29 грудня 2016 № 2382, встановила нові «зелені» тарифи на електричну енергію для приватних домогосподарств.

Для приватних домогосподарств, які виробляють електрику з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та / або фасадах приватних домогосподарств (будинків, будівель і споруд), величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, і які введені в експлуатацію встановлені такі тарифи:

з 1 квітня 2013 по 31 грудня 2014 року – 987,44 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2015 по 30 червня 2015 року – 888,10 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 липня 2015 по 31 грудня 2015 року – 551,54 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2016 по 31 грудня 2016 року – 523,37 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2017 по 31 грудня 2019 – 498,17 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2020 по 31 грудня 2024 – 447,76 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2025 по 31 грудня 2029 – 398,83 коп / кВт · год (без ПДВ).

Для приватних домогосподарств, які виробляють електрику з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, і які введені в експлуатацію встановлені наступні тарифи:

з 1 липня 2015 по 31 грудня 2019 – 320,25 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2020 по 31 грудня 2024 – 287,63 коп / кВт · год (без ПДВ);
з 1 січня 2025 по 31 грудня 2029 – 256,50 коп / кВт · год (без ПДВ).

Відповідно, втратила чинність постанова НКРЕКП від 29 вересня 2016 № 1678 «Про встановлення« зелених »тарифів на електричну енергію для приватних домогосподарств», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2016 за № 1374/29504.

Таким чином, тариф для таких сонячних установок, що вводяться в експлуатацію в 2017-2019 роках буде знижений на 34,51 коп / кВт-год – до 498,17 коп / кВт-година, а для вітряних установок вводяться в 2015-2019 роках зменшений на 22,19 коп / кВт-год – до 320,25 коп / кВт-година (ціни – без ПДВ).

Надбавка в розмірі 30% до «зеленого» тарифу за використання обладнання українського виробництва вводиться до 2030 року, але не поширюється на об’єкти електроенергетики, введеними в експлуатацію після 2025 року.



Що таке зелений тариф?

З поширенням альтернативних джерел енергії та сонячних станцій численні держави впроваджують свої механізми для популяризації економічно і екологічно вигідних ресурсів. У зв’язку з цим все частіше виникає питання, що таке зелений тариф, який успішно діє вже у багатьох регіонах.

Суть зеленого тарифу в економічній і політичній підтримці та залученні нових інвестицій в розробку і експлуатацію поновлюваних ресурсів. Держава готова більше платити за енергію підприємствам та приватним особам, які використовують для її отримання сонце, вітер, воду та інші альтернативні джерела.

Вся система базується на трьох положеннях:

  • Гарантоване підключення до мережі;
  • Довгостроковий контракт на закупівлю відновлюваної електроенергії;
  • Надбавка до ціни виробленої екологічної електроенергії.

Значення тарифів залежать від регіонів, джерел, що використовуються, встановленої потужності та інших індивідуальних чинників. Середній термін контракту – 10-25 років, щоб гарантувати виробнику еко-енергії повернення інвестицій та прибуток в довгостроковій перспективі.

Створення зеленого тарифу на електроенергію

Вперше спеціальний зелений тариф на електроенергію був впроваджений в США. У 1978-му році президент Джиммі Картер підписав спеціальний акт про регулювання національної енергетики для виходу з енергетичної кризи, в якій перебувала країна.

Пізніше аналогічний законопроект прийняли і в Німеччині. Продаж зеленої енергії став вигіднішим на 10-20%. З причини кліматичних особливостей, довгий час розроблялося використання вітряної енергії, але останнім часом активно модернізується і сонячна енергетика. Німеччина ж успішно вирвалася в світові лідери.

До 2011-го року подібні закони прийняті більш ніж в 50 державах.

Зелений тариф став першим серйозним кроком для початку політики енергозбереження та енергоефективності. В Україні таке поняття офіційно закріплене в 2008-му році. Ще кілька років закон допрацьовувався і вдосконалився, поступово набуваючи сучасного вигляду. Крім зміни вартості еко-енергії, була введена також надбавка за використання вітчизняного обладнання.

Зелений тариф в Україні не поширюється на енергію, отриману при переробці доменного або коксового газу, а також на великі гідроелектростанції.

Оптовий ринок зобов’язаний закуповувати енергію саме по зеленому тарифу. Передбачена також можливість прямих продажів кінцевому споживачу. Розміри тарифу окремо затверджуються для кожного виробника.

Зелений тариф для приватних осіб

Зелений тариф для приватних осіб має свої особливості. Для цього необхідно:

  • Встановити сонячні батареї потужністю, що не перевищує законодавчі значення;
  • Подати відповідну заяву і узгодити схему підключення в обласному управлінні;
  • Подати в обласне управління рахунок за монтаж облікового вузла.

Після цього обласне управління встановлює вузол для обліку використовуваної енергії, згідно зі схемою підключення, та укладає договір купівлі-продажу з приватною особою.

Згідно із законодавством, компанії електропостачання викуповують у приватних осіб надлишкову енергію, вироблену сонячними батареями. При цьому приватній особі не потрібно отримувати ліцензію виробника.